Ужгород та околиці

Велика частина району знаходиться на Закарпатської низовині. Клімат дуже м’який та приємний, літо триває з травня по вересень. Середня температура повітря влітку 15-25 С. Зима м’яка та майже без снігу, морози в цих краях справжня рідкість. Археологічні знахідки періодично виявлювані в районі свідчать про густо населеність цього регіону. Одні  з найдавніших слов’янських поселень мешкали на території сучасного Ужгороду ще в VI ст.

Якщо ви знавець вина чи коньяку, то відпочинок в Ужгороді це гарне рішення. На території району велика кількість виноградників різноманітних європейських сортів винограду, з яких місцеві винороби  роблять неперевершені вина та коньяки. Флора регіону вражає, тут можна зустріти сакуру, японську яблуню, магнолії, гімалайську сосну та багато інших дивовижних рослин.

Туристи та просто відпочиваючі в Ужгороді можуть відвідати що збереглися до цих часів середньовічні замки та костели, курорти з лікувальними мінеральними та термальними водами, дегустаційні зали місцевих виноробів. На околиці Ужгорода в с. Холмець облаштована страусина ферма. Також серед видатних пам’яток архітектури Ужгородського району варто відзначити: Невицький замок, замок тамплієрів, унікальні винні підвали збудовані в скелі-моноліті, а також велику кількість середньовічних церков та костелів. З упевненістю можна сказати, що відпочиваючи в Ужгороді сумувати вам точно не доведеться.

Берегівський район

Берегівський район це південно-західний район закарпатської області, знаходиться переважно в низовині, тому більшу частину його територій складають рівнини, лише на сході які переходить в Карпатський масив. На території болота під назвою Чорний Молочар меліорація якого була розпочата ще понад 145 років тому тепер знаходиться цілий каскад водосховищ і невеликих ставків де вирощують коропа, карася, та білого амура.

Берегівський район має багатий на джерела с гарячою мінеральною водою, збагаченою залізом, за думкою вчених це є результат того, що територія району є сейсмічною зоною. Відпочиваючи у Берегівському районі можна побачити справжні гейзери які б’ють  з під землі струменем гарячої води на висоту на декілька метрів. Термальні джерела це візитна карточка району. На двох з семи існуючих свердловин району вже облаштовані термальні басейни. Вода  з термальних джерел біля с. Косонь дуже схожа за своїм складом за водою з всесвітньовідомого Угорського санаторія «Гайдусобосло».

В районі досі збереглися стародавні народні промисли, такі як гончарство, художня обробка деревини та інші. Подорожуючи Берегівським районом ви легко знайдете собі цікаве дозвілля. Щорічно в районі проводиться фестиваль вина, виноградні та яблучні бали, та багато інших цікавих заходів. Район дуже багатий на стародавні готичні та інших пам’ятки архітектури, які майже не змінилися в процесі перебудов. У відпустку на Берегівщіну обов’язково треба взяти угорський розмовник, він неодмінно стане вам у нагоді.

Великоберезнянський район

Районним центром Великоберезнянського району є селище міського типу Великий Березний. Більша частина територій району розташована на гірській місцевості, найбільшою вершиною району є г. Лутанська Голиця висота якої сягаю 1374 метрів. Район розташований на границі з Польшею та Словаччиною. Важливі транспортні перевали району: Ужоцький, Семенівський, Пшеленч-Бескид, проходять через водороздільний хребет. В районі є річка Уж яка має два основні притоки: р. Уличанка і р. Ублянка.

Район багатий на унікальні та дивовижні природні пам’ятки, які обов’язково треба відвідати плануючи відпочинок у Великоберезнянському районі Закарпатської області. «Ужанська долина» - це один з найдивовижніших природних парків нашої країни. В ньому навіть сьогодні можна побачити ялицево-букові ліси та прапіси. "Східні Карпати-Стужиця" – біосферний заповідник міжнародного значення. На території району також знаходяться декілька мінеральних джерел серед яких найбільш відомі: «Нафтуся», «Нарзан» та «Єсентуки».

Для шанувальників лижного відпочинку на території району функціонують два гірськолижні курорти: «Красія» та «Щербин». Дуже популярними серед туристів є місце падіння метеориту у 1866 році в селі Княгиня, та славнозвісні Карстові печери розташовані також неподалік села Княгино. Для справжніх шанувальників історії дуже цікавим буде відвідати одну з дев’яти дерев’яних церков, розташованих на території району. Найстаріша з них Михайлівська церква в с. Вишка була збудована ще в 1700 році!

Під час відпочинку у Великоберезнянському районі не залежно від уподобань, кожен з туристів знайде собі цікаву, та захоплюючу розвагу, будь то активний відпочинок та катання на лижах, чи відвідування церков та інших історичних пам’яток.

Виноградівський район

Свою назву Виноградівський район отримав не випадково, бо ще з давніх давен цей край славиться своїми виноградниками, перші згадування про які датуються ще ІІІ століттям. Над районним центром який розташований на Чорній горі і досі ростуть густі кущі дикого винограду. Місцеві винороби вирощують чимало різних сортів винограду, серед яких найбільш відомі: Лідія, Ізабелла, Ноа, Отелло, Вільдер та багато інших.

Виноградівський район переважно знаходиться в низовині, а його найвищою точкою є Чорна гора висотою 565 метрів. Вагомий внесок у формування рельєфу району внесли місцеві річки: Тиса та Боржава. Район має спільний кордон с Румунією та Угорщиною. До прикордонної інфраструктури району відноситься автомобільний перехід Вилок, та залізничний – Д’яково.

Цей район Закарпатської області має багату історію. Ще наприкінці першого століття до н.є. територію району заселили племена фракійців, в той же час даки дали бій кельтам, які були змушені відійти до Німеччини. Саме даки будували перші поселення на високих берегах річок. Такі поселення використовувались для захисту торгових шляхів і мешкали в них виключно охоронці. В 98-117 роках нашої ери даки були розбиті Римськими легіонами. Навіть досі археологи час від часу знаходять цікаві речі на території Виноградівського району.

Окрім історичних пам’яток під час відпочинку у Виноградівському районі є чимало цікавих місць для відвідування. На території району знаходиться мальовничі ботанічні заказники «Чорна гора» та «Юлівська гора», крім того туристи можуть відвідати «Замок Канків» збудований ще в ХІІІ сторіччі, замок «Наляб». На території району розташована велика кількість різноманітних церков та костелів. Обравши відпочинок у Виноградівському районі Закарпатської області ви зможете поринути в історію цього краю, та на власні очі побачити споруди ХІІІ-ХІІХ сторіччя.

Воловецький район

Сучасний Воловецький район є частиною етнографічного району Бойківщини, якав свій час була однією з найвідоміших історико-етнографічних груп Карпатського регіону Країни. Сюди входили гуцули, бойки, та пемки, які свого часу зробили вагомий внесок у бут, звичаї, обряди та культуру нашого народу. Районним центром є місто Воловці. Статус району Воловеччина набула в 1946 році, а через 16 років Воловецький район внесли до складу Свалявського, у зв’язку з укрупненням адміністративних одиниць. Статус району Воловеччині був повернутий в 1965 році.

Збираючись на відпочинок у Воловецький район Закарпаття неодмінно варто запланувати відвідування флористичного заказника «Пікуй», який простирається по гірським хребтам від Пашківців до Високого каменя. Високий камінь це видатна пам’ятка природи, відома тим що тут розташований найкрупніший у Карпатах ареал мешкання скельного дубу та чорної сосни. Приток Латориці, бере свій початок на схилах Верховинського хребта, саме він дав назву місцевому селу Латірка яке розташоване по обидва береги річки. До Латориці втікають декілька невеличких місцевих річок: Башта, Славка, Жденівка, Вича та Качурка. Всі вони мають доволі круті береги, неширокі долини та стрімку течію.

Відпочиваючи на Воловеччині варто відвідати мінеральні джерела, їх тут аж сім, найвідоміше з них Занька біля котрого досі працюють купальні. Вода кожного з цих джерел має лікувальні властивості, тому відпочиваючи на Воловеччині ви маєте чудову нагоду поєднати приємне з корисним та поліпшити своє самопочуття. У Воловецькому районі є чимало дерев’яних церков та дзвіниць, деякі з яких були збудовані ще у ІІХ-ІХ столітті. Найвідоміші з них Святодухівська церква (ІІХ століття) знаходиться в с. Гукливий, та Вознесенська церква (ІХ ст. ) с. Ялове.

Іршавський район

Іршавський район розташований у центральній частині Закарпатського регіону, посеред вулканічного хребта в оточенні Великого Долу, Гатського відрогу та масиву Тупий. Центральна частина району знаходиться на середній висоті 135 метрів, дно улоговини сформоване терасами місцевих річок Іршавки і Боржавки. Гірська місцевість Іршавського району представлена схилами різноманітного рельєфу та крутизни. Вершина гори Бужора є найвищою точкою району -1081 метр.

Іршавський район межує з Хустським, Міжгірським, Виноградівським, Берегівським, Мукачевським, та Свалявським. Така велика кількість сусідів обумовлена розташуванням району. Перша вугільна шахта закладена на Закарпатті була саме в Іршавському районі  поблизу селища Ільниця у 1865 році. Район був утворений в 1949 році, а районний центр Іршава отримав статус міста 33 роки згодом. Переважна кількість територій району розташована у Карпатському передгір’ї та у долині р. Боржавки.

Районний центр Іршава  місто отримало від  старослов’янського «іржа», річ у тім, що води річки Іршавка (або Іржавка) були надзвичайно збагаченні оксидом заліза, та через це мали яскраво іржавий колір. В давнину річка носила іншу назву – Ілошва за прізвищем власника цій територій.

Відпочиваючи в Іршавськомцу районі Закарпаття варто відвідати музей-кузню «Гамора» розташований в селищі Лисичево, діючий стародавній водяний млин в с. Приборжавське, «Бронецький замок» збудований в ХІІІ столітті в с. Бронька. Селища Іршавського району це чудовий приклад селищ старовинного закарпатського регіону зі своїми унікальними обрядами та звичаями.

Міжгірський район

Районним центром є м. Міжгіря, до 1953 році Межгірський район іменувався Волівським округом. Територія району переважно покрита гірською та лісовою місцевістю. Відкрито більше п’ятдесяти мінеральних джерел вода з яких має особливий хімічний склад та успішно використовується для лікування різноманітних шлункових захворювань. Дві невеликі річки району Теребля та Ріка впадають у Тису.

На північному сході району біля самого підніжжя г. Озірна, розташоване дуже відоме та популярне серед туристів Синевірськке озеро. Відпочиваючи в Міжгір’ї варто край необхідно відвідати це дивовижне природне творіння. Дивовижно кришталеве гірське озеро посеред дикого незайманого лісу не оставить байдужим нікого. Синевір знаходиться на висоті 990 метрів над рівнем моря. Глибина озера змінюється в залежності від пори року, та коливається в межах від 8 до 22 метрів. Місцеві прозвали озеро «Морським оком», тому що серед безкрайньої водної гладі у його центрі знаходиться невеличкий острів, який немов зіниця ока спостерігає за всім що діється навколо.

Дуже популярний регіон серед туристів які полюбляють подорожувати пішки, чи просто бажають відправитись у туристичний похід через дикі карпатські ліси Під час відпочинку у Межгірському районі окрім відвідування озера Синевир, та куштування джерельної лікувальної води можна відвідати пам’ятки історії, які тут представлені у вигляді старовинних церков та дзвіниць, їх у районі близька двадцяти.

Мукачівський район

Територія Мукачівського району розкинулась по обидва боки від річки Латориця, яку впадають маленькі місцеві річки, та великі: Синявка, Обава,  Визняцька. Район характеризується гористо-низовинним рельєфом, в північній частині району знаходяться відроги Вигорлат, які належать до територій Гутінського вулканічного хребта, з півдня та південного заходу розташувалась Закарпатська низовина.

Територія Мукачівського району є однією з найдавніше заселених в Україні. Формування району було обумовлено появою міста, яке в свою чергу було створено неподалік замку одного з феодалів. За однією з легенд свою назву мукачівський район отримав від слова «мука». За однією зі старовинних легенд дуже давно біля замку знаходився водяний млин, де місцеві жителі мололи муку. За іншою же легендою Мукачівський район отримав свою назву за те що простолюдини будуючи замок страждали від жахливих страждань та мук.

У Х-ХІ столітті Мукачівський район був у складі Київської Русі, але у другій половині ХІ ст. в результаті захоплення перейшов до володіння угорських феодалів. Наприкінці  ХІ сторіччя Мукачівський район піддався нашестю половців, а  у середині ХІІІ сторіччя страждав від вторгнення орди хана Батия. Після оволодіння районів в 1281 році князем Левом Даниловичем Мукачівський район знову перейшов до складу Угорщини. Багато століть Мукачівський район піддавався нападкам загарбників, і пройшовши через жорстокі війни и безліч кровопролить у 1944 році він приєднався до Радянської України, а вже через два роки він став офіційною територіальною одиницею.

Плануючи подорож до Мукачівського району треба одразу визначитись які пам’ятки архітектури, культурні заклади, заповідники заказники чи печери на ваш погляд варто відвідати. Бо район просто переповнений всілякими видатними місцями та спорудами. Отже обирати місяця відпочинку у Мукачівському районі це ваша справа, бо тут велике значення відіграють ваші уподобання.

Перечинській район

В Перечинському районі (центр м. Печерин) були виявлені археологічні знахідки які доказують існування поселень поблизу Перечину епохи пізнього неолиту. Тобто на території району раніше знаходились одні з найдавніших поселень, приблизно 20 тис. років тому. В урочищі Гори знайдено кургани, що є прямим доказом наявності поселень періоду раннього залізного віку, а це VІІ ст. до н.е.

 В районі протікає декілька невеличких річок. На території Перечинського району розташовано кілька об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: заповідник державного значення «Соколові скелі» розташований у басейні річки Шипот, казковий гідрологічний пам’ятник-водоспад розташований на території селища Туря Поляна.

Плануючи відпустку в одному з сел. Перечинського району Закарпатської області, обов’язково треба включити до свого маршруту відвідування бодай одного з багатьох бальнеологічних закладів. Цей район багатий родовищами вод насичених вуглецем. Найбільш поширені гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води, які характерні для розломів складчастих Карпат. Чудовим прикладом таких вод є Зарічівське та Сімерківське родовища. Тут також розташоване Лумшорське родовище слабосульфідних вод. Взагалі територія Перечинського району нараховує 13 джерел лікувальних вод.

На Перечищіні  розташований Полонина Руна, це цілий комплекс високогірних лугів розташованих на висоті майже1,5 тис. метрів над рівнем моря, їх площа 1100 га.

Рахівський район

Рахівський район знаходиться на сході Закарпаття, с південної сторони він межує з Румунією, та є найвисокогірнішим районом країни. Найвпізнаванішим місцем Рахівського району є Чорногірський масив з найвищою горою України Говерлою (2061 метр), Унікальний рельєф району сформований в основному завдяки давньому льодовику, тому в рельєфі присутні чашеподібні заглибини (кари), та долини с коритоподібним профілем. Гірська місцевість зазвичай вкривають букові та смерекові ліси.

Неподалік селищ Ділове та Костилівка розташовані славнозвісні Рахівські карстові печери. В самому Рахові, в селищах Кваси, Білий, Богдан та неподалік Кобилецької поляни є мінеральні джерела, яких в районі нараховується більше 80. Джерельна вода відноситься до типів «Нарзан» або «Єсентуки». По території району протікає річка Тиса, яка є одним з найбільших припливів Дунаю.

Відправитися на відпочинок до Рахівщіни потрібно лише б для того щоб побачити самобутню гуцульську культуру. Рахівський район важаться одним за найпопулярніших та відвідуваніших туристичних місць України. Відпочиваючи на Рахівщіні ви легко зможете зняти номер в готелі чи унікальну сільську садибу, яких тут чимала кількість. Подорожуючи цим дивовижним регіоном нашої країни ви зможете спробувати національну гуцульську кухню. В районі є гірськолижні витяги для шанувальників лиж чи сноуборду. Протяжність трас у Рахові більше 800 метрів в Ясній поляні більше 1200 метрів.

В Рахівському районі розташований один з найбільш популярних в Україні гірськолижних курортів – Драгобрат, де сніг лежить з грудня до травня місяця. В с. Ділове знаходиться символічний центр Європи. В районі багато як історичних так і природних пам’яток, серед яких дивовижні гірські озера та водоспади, різнокольорові круті скелі. Все це та багато інших цікавих місць приготував для вас Рахівський район якщо ви все ж таки зберетесь відправитись до нього у відпустку. Навряд це місце залишить вас байдужим, і майже напевно стане одним з найулюбленіших для відпочинку.

Свалявський район

Район, з однойменним районним центром м. Свалява, розташований переважно в гірській місцевості с найбільшою вершиною г. Стій (1681 метр). Це один з самих ранніх районів який був заселений людьми. Наглядним доказом цього є археологічні знахідки неолітичного та бронзового періоду, а також кургани створені ще в VІ-ІІІ столітті до н.е.

 Візитною карточкою Свалявського району є мінеральні води про яки за деякими даними згадувалося ще в ІХ сторіччі. Візантійський імператорський двір регулярно придбав у Угорських королів солену мінеральну воду видобуту з гірських джерел Свалявського району. Раніше місцеві мешканці використовували джерельну воду як звичайну столову, та лише згодом зрозуміли що її можна використовувати для лікування багатьох шлункових хвороб.

Лікувальна оздоровча зона охоплює майже всю територію району. Свалявський район ідеально підходить для відпочинку та лікуванню шлункових та інших захворювань. Джерела б’ють з родовищ багатих лікувальними гідрокарбонатними натрієвими водами різної мінералізації, тип води «Боржомі». Більше третини всіх функціонуючих Закарпатських лікувальних джерел (а це більше ста) розташовані в Свалявському районі. Працює багато сучасних санаторіїв та профілакторіїв, є власні заводи з розливу лікувальних вод, найвідоміші марки – «Лужанська», «Свалява», «Поляна - Квасова», «Поляна - Купіль».

Окрім вод, в Свалявському районі під час відпочинку можна відвідати старовинні дерев’яні церкви збудовані ще в ХVI сторіччі, та Краєзнавчий або історичний музеї. Цей район ідеально підходить для тихого сімейного відпочинку, або відпустки з метою оздоровитися та відновити життєвий тонус, за допомогою лікувальних мінеральних вод, яких тут велике різноманіття.

Тячівський район

Офіціальної адміністративною одиницею Тячівський район став у 1946 році з районним центром у селищі Тячів, яке згодом у 1961 році стало містом. Займає південний схід Закарпатської області з півночі межує з Румунією. Тячівський район є найбільшим в Україні серед районів сільського типу та займає площу 1,8 тис. км2, це більш ніж 14% від площі всієї Закарпатської області. Більша частина територій району покрита горами, найвищою з яких є г. Братківська – висота 1788 метрів. Різниця у висоті над рівнем моря південних та північних населені пунктів складає 300 метрів.

На території району протікають 8 річок, найбільші з  яких: Тиса, Теребля та Тересва. Тячівський район має великий туристично-курортний потенціал, тут розташовано більше 60 мінеральних джерел, є також декілька термальних. Мінеральні води з цих джерел майже не поступаються за своїми лікувальними властивостями відомим Кавказьким водам.

Збираючись у відпустку в Тячівський район ви можете бути певні що знайдете відповідне житло, адже на території району розташовано більше 40 курортно-санаторних, туристичних закладів та готелів. Є також Солотвинські солоні озера ропа з них дуже схожа за своїми властивостями на ропу Мертвого моря. В районі активно розвивається зелений піший туризм. Вже деякий час успішно функціонують декілька маршрутів які ведуть у гірську місцевість. Туристична інфраструктура району щорічно розвивається, це позитивно впливає на кількість туристів.

Хустський район

Хустський район (центр м. Хуст) знаходиться у передгірській та гірській місцевості переважно центральної частини Закарпаття. З південної сторони район межує з Румунією. Долини трьох найбільших річок Тиси, Тереблі та Ріки а також гористі масиви займають більшу частину площі району. Тут розташовані так звані Хустські ворота – природний розрив гірської гряди. На межі з Тячівським районом розташувалася найвища точка Хустищини г. Менчул заввишки більше ніж 1500 метрів. Береги річок обладнані пляжами та базами відпочинку.

Відпочиваючи на Хустищині обов’язково треба відвідати так зване «Закарпатське море» це Вільшанське водосховище, та дивовижне та чаруюче Липовецьке озеро яке знаходиться у кратері древнього вулкану, його ще називають «Бездонним». Обов’язковим для відвідування під час відпочинку у Хустському районі є унікальна Долина нарцисів – це одне з небагатьох місць у всьому світі де можна побачити як нарцис вузьколистий росте у дикій природі. Нарцис це високогірна квітка і лише тут в Долині нарцисів він росте на висоті лише 180-190 метрів над рівнем моря це просто природне диво.

Частина Хустського району входить до так званої Мараморощини – це історико-географічний район розташований у басейні р. Тиса, частина його відноситься до Румунії. Ця назва вперше згадується ще в далекому 1199 році. Варто також відзначити що на Хустщині знаходяться руїни Хустського замку який має велике історичне значення. В районі є кілька старовинних церков св. Миколая які були збудовані ще в ХVII-ХІХ сторіччях.

1 2 3 4 5 Категорія: | Додав: Znaika

Переглядів: 961 | Рейтинг: 5.0/1 15.02.2016, 14:08